Володимир Варламович Міяковський (1888 — 1972) (псевдоніми — В. Порський, Б. Стохід, В. Світлицький, В. Варламов, Б. Янівський) — український літературознавець, історик-архівіст. Член Наукового товариства імені Шевченка, дійсний член Української вільної академії наук (УВАН). 

У 1913 р. закінчив Петербурзький університет та у 1913 — 1917 рр. викладав у школах Санкт-Петербурга. У грудні 1917 р. переїхав в Україну де почав роботу у Національній академії наук України, а також брав участь у виданнях: «Літературно-наукового вістника», «Нашого минулого», «України», збірників «Шевченко», «За сто літ» та ін.
21 серпня 1929 рр. В. Міяковсього було заарештовано у справі «Спілки визволення України», до 1933 р. був на засланні. Після повернення працював у медичних установах Києва (1934 — 1941). За часів гітлерівської окупації в роки німецько-радянської війни у 1941 — 1942 рр. намагався відновити діяльність УВАН у Києві.
1944 р. виїхав до Чехословаччини, потім у 1945 р. переїхав до Німеччини, а згодом у 1950 р. переїхав до США. Весь час в еміграції працював з установами УВАН.
Автор близько 100 наукових праць, ініціатор видання річників УВАН «Шевченко» (10 вип., 1952 — 1964), співредактор англомовного збірника про Т. Шевченка (1962), співробітник видавництва «Research Program on the USSR».
Володимир Варламович Міяковський помер 22 березня 1972 р. у м. Нью—Йорк. На будинку на вулиці Ярославів Вал, 13 у Києві, де В. Міяковський мешкав у 1917—1929 роках 14 травня 2015 р. йому встановлено меморіальну таблицю.