Після успіху Паніковського як паркової скульптури, зародилася традиція створення літературних героїв причетних до Києва. Герої скульптури відображають міщанське життя Подолу. Сюжет взято з новели Нечуя-Левицького «На Кожум'яках». 

Свирид Петрович Голохвастов і Проня Прокопівна Сіркова — головні герої класичної комедії Михайла Старицького «За двома зайцями», яка в свою чергу є переосмисленням комедії Івана Нечуя-Левицького «На Кожум'яках». Пам’ятник зображує народних акторів Олега Борисова і Маргариту Криницину, які зіграли Свирида і Проню в однойменному фільмі режисера Віктора Іванова.
Скульптурна композиція розташована на Андріївському узвозі, поряд із знаменитими чавунними сходами Андріївської церкви, по яких в фіналі фільму спускають головного героя. Відкриття відбулося на День незалежності України в 1999 р. Розповідає Маргарита Василівна, яка зіграла роль Проні: «Мені сказали, що на Подолі повинні відкрити пам'ятник Голохвастову. Я ще подумала тоді: чому тільки йому, адже і Проня там головна дійова особа. І ось, коли мене запросили на відкриття і зірвали покривало, я навіть розгубилася, — ми стояли удвох. Від несподіванки я вигукнула: «Здрастуйте, Свириде Петровичу!» Мені дуже подобається цей пам'ятник, і схожість вражаюча, і дух переданий. Я досить часто приїжджаю до нього».
Приїжджають і багато інших — по вихідних до пам'ятника стоїть черга охочих розглянути ближче і сфотографуватися. Частини скульптур затерті до блиску, зокрема жук на спині Голохвастова — всі хочуть торкнутися до нього. Вже давно встановилася традиція відвідин цієї пам'ятки молодятами для того, щоб їхнє сімейне життя було більш вдалим, ніж у героїв фільму.
Скульптор зобразив момент зустрічі головних героїв п'єси: в повний свій зріст стоїть Проня Прокопівна, манірно простягає пухку руку для поцілунку Свириду Петровичу Голохвастову, котрий галантно опустився на одне коліно перед панною, і видавлює на губах посмішку. Ну як тут не згадати класичне привітання нашого героя: «Свирид Петрович Голохвастов з собственною персоною. Позвольте до ручки? — Прошу, мусью!».
Перше враження: саме такими і повинні вони бути, Голохвастов і Проня. Безумовно, цьому сприяють впізнавані образи акторів Борисова і Кринициної —прийом, вже апробований в пам'ятнику Паніковському. Але пластика скульптури настільки виразна, що за кожним рухом, примруженням очей, поворотом голови, шелестінням складок одягу буквально звучать цілі фрази з п'єси. Дивишся на Голохвастова і чуєш його голос: «Какое такое ви обо мне понятіе держите». А Проня, дивуючись власній удачі, з захопленням повторює: «А який же гарний жених! Сиділа, Сиділа так зате ж висиділа! Образований. Модний, душка, чисто як огірочок!».
Композиція побудована на складному зустрічному русі персонажів один до одного. Фігура Проні ось-ось розкриється назустріч палкому кавалерові. Свирид же, попри вдавану гарячність, внутрішньо скований, холодний, байдужий. І це протиставлення холодного розрахунку і наївної віри в правдивість любовних зізнань негайно змушує згадати останні слова Проні в п'єсі: «Не за ваші магазини йшла… я вас любила… а ви назнущались… осоромили на весь Подол! На весь Київ!»