Дошка присвячена видатним діячам українського мистецтва режисеру Ірині Молостовій (1929 — 1999) та балетмейстеру Борису Каменьковичу (1921 — 2001).

Ірина Молостова, будучи корінною москвичкою, все своє творче і особисте життя присвятила Києву. Перші гучні успіхи прийшли до неї під час роботи в Київському театрі імені Лесі Українки. Потім був її зоряний час в Оперному театрі імені Шевченка. А постановку її опери «Катерина Ізмайлова» Шостакович вважав найкращою з почутих.
Зі своїм майбутнім чоловіком Борисом Каменьковичем Ірина познайомилася під час постановки вистави «Стрекоза» в Театрі ім. Лесі Українки. Незабаром після знайомства все «суспільне, творче та особисте» змішалося. Молостова і Каменькович одружилися. Їх весілля пройшло в театрі. Головним подарунком на весіллі був холодильник «Саратов» від колег. 
Незабаром після весілля Ірина завагітніла, однак це не перешкоджало режисерові цілодобово працювати. В останні місяці вагітності вона готувала спектакль «Гаїті». А відразу ж після його прем'єри ... поїхала народжувати.
Хлопчик з'явився на світ смаглявим, на що Молостова зі сміхом зауважила: «А як же інакше? Весь період вагітності я провела серед темношкірих мешканців острова Гаїті». Сина назвали Євгеном. Подорослішавши, він пішов стопами матері і тепер також є відомим режисером.
Саме Євген Каменькович ініціював встановлення меморіальної дошки на будинку, де проживала сім'я. Її відкриття збіглося з круглою датою — в цей день його батьку Борису Наумовичу могло б виповнитися 90 років.
На думку людей, які знали Ірину Олександрівну і Бориса Наумовича за життя, барельєф вийшов дуже вдалим. А син підкреслив, що навіть особливий погляд його матері скульптор зумів передати в бронзі.
Володимир Щур неспроста зобразив Молостову і Каменьковича в головних уборах. У пам'яті кількох поколінь киян вони залишилися саме такими — інтелігентними, ефектними, в стильних капелюхах.