Олександр Петрович Довженко — радянський український кінорежисер, письменник, кінодраматург. 

У непростий для свободи творчості радянський час, він спромігся увійти в список кращих на всі часи не тільки в СРСР, а й у світовому кінематографі. Побудова композиції, чітке опрацювання кожного кадру — особливості робіт Довженка. Ідеологія в них йде на другий план, вона витісняється вічними цінностями. Камера Довженка настільки статична, що кадри нагадують фотографію. Сміливість сценарних рішень, природність чередування сцен, відсутність склеювань і переходів дивувала навіть маститих сучасників режисера. Новаторський монтаж Довженко зробив глибокий вплив на світовий кінематограф. 
Найвідомішою картиною майстра є стрічка «Земля», 117 кінокритиків з 23 країн включили її в список 12 кіношедеврів усіх країн і народів.
Київ з нетерпінням очікує новий пам'ятник Довженку у виконанні Володимира Щура. Скульптор уже завершив роботу, яка до слова зайняла майже три роки — найтриваліший проект, за словами Володимира Івановича. Найближчим часом скульптура буде встановлена в центрі столиці, імовірно, на Хрещатику. Такий подарунок місту вирішив зробити ЗАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» — на замовлення підприємства великий майстер кіно буде хронометрувати наше швидкоплинне життя.
Монументальна композиція складається з декількох деталей: стоячої фігури Олександра Петровича, та незмінного оператора Данила Демудского, котрий присів на одне коліно, а також рейок, якими під час зйомок фільмів «ходить» камера. При цьому динамічна композиція розташується на півметровому гранітному постаменті з написом «Мотор» — так автор назвав свою скульптуру, адже саме цими словами починається зйомка будь-якої кінострічки.
Портрет Довженко скульптор ліпив з різноманітних фотографій героя. При цьому, каже майстер, перечитав безліч книг про життя кінорежисера, про його характер. Адже, щоб передати в бронзі особистість персонажа, потрібно бути психологом. Що ж стосується костюма, в який Щур одягнув Олександра Петровича, то лляні піджаки-куртки, брюки без «стрілки» і парусинові туфлі були вельми популярні в ті часи. Від моди не відставав і прототип пам'ятника, який, втім, вміло вносив оригінальність в свій образ, надягаючи під костюм «як у всіх» вишиту листям дуба українську сорочку.